Сьогодні, 9 липня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосить рішення у справі “Україна і Нідерланди проти російської федерації” щодо системних порушень прав людини на окупованих територіях Донеччини й Луганщини та щодо збиття рейсу МН17, пише UkrainInfo. 

Деталі

Оголошення рішення пройде у приміщенні ЄСПЛ у Страсбурзі, Франція, о 11:00 за місцевим часом (о 12:00 за Києвом). Справа є найбільшою міждержавною справою в історії ЄСПЛ, яка об’єднує чотири заяви та охоплює період від 2014 року до сьогодні. Вона стосується системних порушень прав людини на окупованих територіях Донеччини й Луганщини, включаючи події повномасштабного вторгнення рф.

У своєму проміжному рішенні від 25 січня 2023 року ЄСПЛ уже визнав, що з травня 2014-го щонайменше до січня 2022 року окуповані території Донбасу перебували під юрисдикцією росії. Суд також встановив, що збиття рейсу MH17 сталося на території, яка перебувала під ефективним контролем російських окупаційних адміністрацій.

“Україна проти росії (щодо Криму)”

Ця справа стала першою міждержавною заявою України, за якою Європейський суд з прав людини ухвалив рішення по суті. Вона охоплює події з 27 лютого 2014 року, коли росія встановила контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь.

Рішенням від 25 червня 2024 року Суд визнав численні порушення прав людини з боку рф: право на життя, свободу і особисту недоторканність, свободу думки й віросповідання, доступ до освіти, право власності та захист від дискримінації.

Комітет міністрів Ради Європи, який відповідає за контроль за виконанням рішень ЄСПЛ, закликав росію негайно звільнити політичних в’язнів, припинити тортури та переміщення ув’язнених, забезпечити безперешкодну діяльність міжнародних моніторингових органів у Криму. У Комітеті підкреслили, що попри вихід з Ради Європи, рф зобовʼязана виконувати рішення Суду.

“Україна та Нідерланди проти росії: Донбас, MH17 і повномасштабна війна

Це найбільша міждержавна справа, що об’єднує одразу чотири заяви: № 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включено скарги на дії рф під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.

Окрему частину провадження становить заява Нідерландів щодо збиття малайзійського “Боїнга” рейсу MH17 у липні 2014 року, внаслідок чого загинули всі 298 осіб на борту.

ЄСПЛ встановив, що збиття рейсу MH17 сталося на території, яка перебувала під ефективним контролем російських окупаційних адміністрацій, а отже події підпадають під юрисдикцію рф.

25 січня 2023 року ЄСПЛ визнав справу частково прийнятною й перейшов до розгляду по суті. З огляду на масштаб порушень, до справи долучилися 26 держав і низка міжнародних організацій як треті сторони. Очікується, що найближчим часом ЄСПЛ ухвалить рішення та перейде до розгляду питання справедливої сатисфакції.

“Україна проти росії (VIII)”: агресія в Керченській протоці

Ця справа стосується нападу росії на три українські військові судна у Керченській протоці 25 листопада 2018 року та захоплення 24 українських моряків. Заява ґрунтується на доказах незаконного затримання, утримання у нелюдських умовах та відсутності справедливого судочинства.

ЄСПЛ зобов’язав росію надати пораненим належну медичну допомогу та роз’яснити юридичні підстави затримання. Проте рішення суду москва не виконала.

Станом на березень 2024 року ЄСПЛ отримав коментарі уряду України щодо суті справи та готується до подальшого розгляду.

“Україна проти росії (IX)”: російська практика ліквідації противників кремля

Остання з активних міждержавних справ – № 10691/21 – стосується практики політично вмотивованих вбивств, яку, за твердженням України, росія здійснює як на своїй території, так і за її межами – зокрема на території держав-членів Ради Європи.

Йдеться про резонансні вбивства та замахи на опонентів режиму путіна, що за твердженням України є частиною цілеспрямованої політики держави.

ЄСПЛ зареєстрував справу у 2021 році, а у квітні 2025-го повідомив про її комунікацію уряду рф. До справи вже долучилися Польща та Литва як треті сторони, а також шість інших держав отримали запити від Суду щодо надання інформації. Це перша міждержавна заява, в якій Україна на міжнародному рівні ставить на розгляд Суду питання про політично мотивовані вбивства як складову державної політики росії.