
Народний депутат Максим Бужанський заявив, що 70% справ НАБУ проти нардепів пов’язані з помилками в деклараціях, а не з корупцією.
Це викликає питання щодо ефективності антикорупційних органів та їхнього фінансування.
70% справ, відкритих НАБУ проти народних депутатів за останні роки, не мають жодного стосунку до корупції — вони пов’язані з помилками у деклараціях. Про це в коментарі UkrainInfo заявив народний депутат Максим Бужанський, член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування можливої корупції в правоохоронних органах, посилаючись на аналітику статистики, наданої самими НАБУ та САП.
Деталі
Антикорупційні органи НАБУ, САП, ВАКС та частково НАЗК тривалий час отримували значну фінансову підтримку від міжнародних донорів, зокрема USAID. Після оголошення про згортання цих програм в Україні постає питання: чи зможуть ці структури утримуватись винятково за рахунок державного бюджету, і чи не доведеться його суттєво збільшувати на них вже у 2026 році, жертвуючи оборонними та соціальними програмами та збільшуючи податки для людей. На тлі обмежених ресурсів, війни та зростаючих соціальних витрат — такі перспективи викликають дискусії. До того ж, громадяни дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність так званої “антикорупційної тріади”, яка, на думку багатьох, не виправдовує витрачені на неї кошти.
Ми маємо порівняти, скільки витрачаємо на ДБР, і скільки на НАБУ і САП. Які в них результати. Має бути аналіз ефективності. Потім вже вирішувати, що вони хочуть і що ми можемо їм дати з бюджету
Народний депутат підкреслив, що в умовах обмежених ресурсів і зменшення зовнішньої підтримки держава має ухвалювати виважені рішення.
Є органи, які почуваються як держава в державі, які вважають себе настільки незалежними, що їх взагалі не цікавлять жодні події навколо. Але водночас, боротьба з корупцією потрібна. Тому маємо йти шляхом удосконалення боротьби з корупцією
Коментуючи ефективність роботи антикорупційної тріади НАБУ–САП–ВАКС, Бужанський навів результати парламентського аналізу.
Ми провели аналіз і зʼясували, що 70% справ стосовно народних депутатів за останні три-чотири роки, які розслідують НАБУ і САП — жодним чином не повʼязані з корупцією, взагалі. Вони повʼязані з помилками у декларації. Але все це подається як “викриття”, замість того, щоб займатися реальною топ-корупцією
Він наголосив на необхідності підвищення порогів підслідності для антикорупційних органів, адже за наявного рівня фінансування вони не повинні витрачати ресурси на дрібні справи.
Нехай займаються справами на 100 мільйонів і вище. Мільйон-два — це не той рівень. Це дорого і неефективно для держави
Щодо можливості “десакралізації” антикорупційної тріади, тобто передачі повноважень з розслідування топ-корупції іншим правоохоронним органам, Бужанський нагадав, що значна частина корупційних справ і так ведеться Національною поліцією.
САП, НАБУ і ВАКС створювались, щоб працювати по міністрах, а не по головах ОТГ. Але якщо ми ще більше розширимо боротьбу з корупцією — хто тоді займатиметься іншими злочинами?
Він також додав, що парламентарі досі очікують на звіт Антикорупційного комітету Верховної Ради щодо результатів аудиту НАБУ. На його думку, ключова проблема полягає не у кількості антикорупційних органів, а в результативності їхньої роботи.
Суспільство хоче не тільки справедливості, а й швидкості. Поки що ми не бачимо ані того, ані іншого
Нагадаємо, попри значні витрати держави на утримання антикорупційних органів — ситуація не змінюється. 92% українців вважають корупцію однією з найсерйозніших проблем — майже стільки ж, скільки назвали такою війну (95%). Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).