Авіаційна промисловість України, що зберегла повний цикл виробництва, переорієнтувалася на оборонні потреби, але потребує
державної підтримки. Відсутність пільг загрожує втратою конкурентоспроможності та кадрів, попри успішне функціонування, як приклад
– перегін Ан-124-100 “Руслан” до Німеччини.

До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну авіаційна промисловість залишалася однією з небагатьох високотехнологічних галузей, які зберегли повний цикл виробництва. Україна залишається в обмеженому клубі держав, здатних проєктувати, виготовляти, модернізувати та обслуговувати авіатехніку. З початком повномасштабної війни підприємства частково переорієнтувалися на потреби оборони і попри все намагаються зберегти свій потенціал у цивільному літакобудуванні. Але на сьогодні вони опинилися в умовах, що більше нагадують боротьбу за виживання, аніж за розвиток, і для них важливе повернення державної підтримки, пише UkrainInfo.

Переорієнтація на війну і збереження повного циклу виробництва

24 лютого 2022 року змінило країну переорієнтувавши її на військові рейки і роботу над посиленням спротиву ворогу. Не виключенням стали й підприємства авіагалузі, які швидко підлаштувалися під нову реальність. Попри закрите небо для цивільної авіації вони продовжили свою роботу.

Більшість з них почала виконувати оборонні замовлення — модернізація та встановлення озброєння на гелікоптери, виготовлення комплектуючих для безпілотників, ремонт бойових літальних апаратів, що надходять від наших міжнародних партнерів.

Водночас підприємства не залишили роботу і з цивільною авіацією — ті літаки, які залишились за межами України до початку повномасштабного вторгнення, потребують обслуговування, постачання деталей та технічного супроводу. І саме українські підприємства можуть це забезпечити паралельно наповнюючи бюджет України та зберігаючи технології, кваліфіковані кадри та технічні можливості.

Яскравим прикладом того, що галузь літакобудування не просто жива, а продовжує функціонувати стало те, що в небі над Київщиною вперше за довгий час побачили літак, що дарує надію. Легендарний та унікальний транспортний літак Ан-124-100 “Руслан” кілька днів тому перегнали з України до Німеччини, повідомили на держпідприємстві “Антонов”.

Вже за кордоном “Руслан” як і багато іншої української працюватиме на інтереси нашої держави та допомагатиме партнерам України.

Зникнення пільг — зникнення перспектив?

Варто зауважити, що до 1 січня 2025 року стратегічно важлива для держави авіаційна промисловість користувалася податковими і митними пільгами та преференціями, які роками дозволяли підприємствам літакобудування розвиватись. Проте із завершенням строку їхньої дії компанії залишилися сам-на-сам із воєнними викликами. Відсутність державної підтримки для них означає втрату конкурентоздатності, відтік кадрів, зупинку проєктів, адже вартість виробництва значно зростає, а можливості заробляти через війну майже відсутні.

У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони розуміють проблему і погоджуються з тим, що авіагалузь потребує державної підтримки. Водночас, за словами голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федора Веніславського, його колеги з Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ці проблеми не помічають.

Моя суб’єктивна точка зору, що підприємства авіаційної галузі потрібно підтримувати, але, наскільки я розумію, ця моя точка зору підтримку в податковому комітеті наразі навряд чи знаходить. Тому я буду намагатися особисто в законопроєкті про Defense City пропонувати зміни, щоб врахувати авіаційну галузь. Чи будуть вони підтримані? Побачимо

– зазначив він у коментарі UkrainInfo.

Нардеп переконаний, що літакобудівним підприємствам варто надати пільги та преференції, які передбачаються законопроєктами щодо створення Defense City, це дасть змогу підтримати галузь. 

Я вважаю, що це один із драйверів нашої економіки потенційної. І тим більше Україна є однією з дуже обмеженого кола країн, які можуть повністю робити літаки. І ворог намагається знищити ці наші спроможності. Тому я вважаю, що треба підтримувати авіаційну галузь

– наголосив Веніславський.

Схожої думки й військовий експерт Владислав Селезньов. За його словами технологічна спроможність держави критично важлива в умовах війни.

Війна, нині яка вирує між росією та Україною, вона дедалі більше набуває ознак війни 4-го покоління, коли воюють саме техніки, технології, безпілотні системи. Цілком ймовірно, що та компонента, яка може для нас бути допоміжною на полі бою в виготовленні дронів, зокрема, далекобійних, ударних, тих, які ми використовуємо для діптреків, можливо, от саме тут, в першу чергу, ми маємо акцентувати свою увагу на тому, щоб створити певні преференції

– наголосив Селезньов.

За його словами, зараз потрібно сконцентрувати зусилля на тому, щоб Україна перестала бути ресурсною країною, або ж її економіка базувалася виключно на аграрному секторі. Зусилля повинні бути направлені на розвиток промислового виробництва й, відповідно, для цього повинні бути преференції та пільги з боку держави.

Всі ці рішення мають детально обґрунтовуватись та відповідними експертами та аналітиками досліджуватись, щоб та галузь, яка приносить фінансові зиски, репутаційні зиски для країни, вони розвивалися і мали, відповідно, державну підтримку зокрема

– наголосив Селезньов.

Повоєнна економіка

Україна знову відкриє небо для авіації після завершення війни. У цей момент наявність власної авіапромисловості — не лише питання престижу, а й стратегічної безпеки та можливість для економічного відновлення. Без власних літаків, компетенцій і виробничих потужностей країна буде змушена залежати від зовнішніх постачальників замість того, аби продовжувати виробляти літаки та деталі для них і продавати їх за кордоном. Тому збереження і розвиток літакобудування — це шанс знову стати потужним гравцем на глобальному ринку, де українську авіатехніку добре знають і поважають.

Щоб це знову стало можливим, державна підтримка авіагалузі потрібна не колись, а вже зараз. Інакше після війни доведеться відновлювати не лише інфраструктуру, втрачену через ворожі обстріли, а й саму спроможність виготовляти літаки. До того ж, очевидно авіація відіграватиме ключову роль у повоєнному відновленні окупованих територій.

Нагадаємо

У нинішній редакції законопроєктів про Defence City літакобудівна галузь може опинитися поза межами нових пільг та преференцій. Як пояснює голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко, жодне з профільних підприємств — зокрема “Антонов” чи “Мотор Січ” – не відповідає запропонованим критеріям включення, оскільки вони не є суто оборонними, а є субʼєктами літакобудування, які займаються не лише науковими, науково-технічними розробками, інжинірингом, виготовленням деталей, а також обслуговуванням цивільної авіації. Асоціація пропонує включити до переліку резидентів Defence City підприємства з уже чинного урядового списку суб’єктів літакобудування, які проходять жорстку перевірку.