Політолог Руслан Бортник прогнозує можливу тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії влітку або на початку осені. Ця
зустріч може вирішити нагальні проблеми, що потребують особистої домовленості глав держав.

Завтра, 8 серпня, завершується термін  ультиматуму, який президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висунув російському диктатору володимиру путіну щодо припинення вогню проти України. Проте напередодні відбувся візит до москви спепосланця Трампа Стіва Віткоффа, якому американський лідер дав в цілому позитивну оцінку, заявивши, що вона була “продуктивнішою, ніж очікувалося”.

Чи втілить очільник Білого дому свої ультимативні плани щодо росії і чи вдалося наблизити тристоронню зустріч Президента України Володимира Зеленського з Трампом і путіним, кореспонденту UkrainInfo розповів директор Українського інституту політики, політолог Руслан Бортник.

Ультиматум Дональда Трампа

Поїздка Віткоффа та його зустріч з путіним по суті відклали, а можливо і анулювали ультиматум Трампа, адже це фактично дозволяє Трампу сьогодні стверджувати, що досягнуто прогресу. Тепер справа з ультиматумом не настільки актуальна, особливо на фоні підготовки можливої трьохсторонньої зустрічі між президентами

– вважає Бортник.

Політолог звернув увагу, що усі рішучі санкційні дії Трампа стосувалися на росії, а її союзників і вирішували більше зовнішньополітичні інтереси США.

Я від самого початку не дуже сильно вірив у той ультиматум, оскільки запропоновані механізми і погрози після цього ультиматуму стосувалися торгівельних партнерів росії, а не самої росії. Їх застосування суттєво міняло логіку американо-китайських, американо-індійських відносин чи американо-турецький стосунків. Це виглядало, як доволі нереалістичний підхід

– зазначив Бортник.

Риторика Трампа прискорила багато процесів

Риторика Трампа і його діяльність прискорює багато процесів. Якби не Трамп, то не було б ніяких серйозних переговорів про мир, про завершення війни, нічого не було б. Постійний тиск Трампа, політичні і дипломатичні ескалації з його боку, примушують москву брати участь у цих переговорах, змушують москву трохи знижувати градус можливих дій. Вона обережніша з точки зору обстрілів, інших агресивних дій. Це допомагає Україні і дає змогу тримати війну у певних рамках

– пояснив Бортник.

Він також нагадав, що за часів Джо Байдена, хоч Україна і отримувала допомогу, серйозних політичних зрушень не відбувалося. Так могло бути і у випадку з Трампом, який погрожував відсторонитися від процесу мирного врегулювання. Натомість діяльність Трампа вже зараз впливає на цю війну.

Байдужість епохи Байдена, коли давалася Україні допомога, але з політичної точка зору Байден нічого не вимагав ні від України, ні від росії. Або байдужість, якою погрожував Трамп – якби вона реалізовувалася, то я думаю, що масштаб війни і масштаб ударів по території України, масштаб криз, масштаб диверсій був би значно вищий. Вже діяльність Трампа, хоч і непомітно для нас, знизила градус протистояння і не допустили масштабування цієї війни

– наголосив Руслан Бортник.  

Тристороння зустріч лідерів

Тристороння зустріч можлива. Нагадую, що Президент України підтримує цю зустріч і давно наполягає на персональній зустрічі з путіним. Я думаю, що Зеленський не буде проти, аби в ній взяв участь і Трамп. Зустріч важлива, і саме на ній можна вирішити нагальні проблеми і питання, які можна вирішити лише віч-на-віч, про які можна домовитися лише лідерам. Про які не можуть домовитися делегації, адже ці питання потягнуть за собою суттєві внутрішні політичні наслідки. Йдеться про території, йдеться про баланс безпеки між країнами, про взаємостосунки, легітимність-нелегітимність і багато іншого

– вважає Бортник.

Як вважає політолог, зустріч Зеленського, Трампа і путіна цілком може відбутися в кінці літа, або ж протягом першої половини осені. Втім, говорити про те, чим вона завершиться і якою буде після неї геополітична ситуація, ще зарано.

Є ймовірність, що ця тристороння зустріч відбудеться вже протягом літа або ж першої половини осені цього року. Чи буде вона успішна? Вона б могла бути успішною, але тут важко прогнозувати, чи вдасться сторонам досягнути якоїсь стійкої домовленості про завершення війни і тим паче про формування нового геополітичного балансу у Східній Європі

– сказав Бортник.

Овальний кабінет-2

Якщо будуть камери, то це може перетворитися в “другий Овальний кабінет”. Зеленський теж не полізе за словом в кишеню. Буде суперечка, сварка. Якщо камер не буде, то високий ризик того, що в певні моменти буде дуже серйозний тиск на Україну. Можна потрапити у ситуацію, яка була в 1991-1994 роках, коли Україну позбавляли ядерної зброї. Одночасно тиснули і росія, і сильно тиснув Захід, США передусім

– вважає Бортник.

При цьому не варто виключати, що і на путіна буде здійснюватися спільний тиск. Так чи інакше, якісь наслідки така зустріч матиме.

На Україну безумовно будуть тиснути. Але є шанс, що в певні моменти буде спільний тиск і на російського лідера. В будь-якому разі така зустріч стала б розв’язкою. Лідери, їдучи з цієї зустрічі вже чітко поставили б собі якщо не крапку, то три крапки у процесі переговорів та у висновках щодо можливості досягнення мирної угоди чи неможливості

– підсумував політолог.

Павло Зінченко

ПолітикаПублікації

Білий дім

Дональд Трамп

Джо Байден

Володимир Зеленський

Сполучені Штати Америки

Україна