Національний банк України продовжує поступове послаблення гривні без різких коливань. За останній тиждень гривня просіла з 41,73 до 41,99 грн за долар, тобто національна валюта втратила близько 0,6% своєї вартості. Що свідчить про черговий етап контрольованої девальвації, яку регулятор проводить з метою адаптації економіки до умов воєнного часу, повідомляє UkrainInfo.

Гривня між “двох вогнів”: війна, бюджет і штучна стабільність

Українська валюта перебуває “між двох вогнів”: з одного боку – держава має величезну потребу у фінансуванні бюджету, що зростає під впливом війни; з іншого – надмірна девальвація може похитнути довіру до національної валюти і спровокувати паніку серед населення. Саме тому Національний банк України обрав стратегію “керованої гнучкості”, що дозволяє уникати різких стрибків курсу та водночас поступово адаптувати економіку до нових умов.

Так, відповідно до даних НБУ, сьогодні офіційний курс долара становить 41,9969 гривні, євро – 48,7668. На ринку ситуація дещо різниться: у банках долар торгується в межах 41,70-42,19 грн, євро у межах 48,45-49,17 грн. На міжбанку курси становлять 42,06-42,09 гривні за долар і 48,92-48,93 гривні за євро. 

Чому МВФ закликає до девальвації гривні?

Міжнародний валютний фонд закликає Україну до глибшої девальвації національної валюти. Логіка МВФ цілком прагматична: слабша гривня збільшує надходження у гривневому еквіваленті від експорту, митних платежів і податку на додану вартість, що допомагає покривати військові та соціальні видатки. 

Проте, як пояснює фінтехекспертка та співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, така стратегія має болючі наслідки для внутрішнього ринку. 

Ослаблення гривні миттєво підвищить ціни на пальне, ліки, техніку, а також інші імпортні товари. Це “зʼїсть” реальні доходи українців. Ще одним наслідком глибокої девальвації може стати зростання вартості обслуговування державного боргу, що привʼязаний до валюти. Окрім того, послаблення гривні може повпливати на довіру українців до політичного керівництва країни та викликати хвилю паніки серед населення

Водночас у Нацбанку підкреслюють, що мета регулятора не девальвувати гривню заради короткострокового ефекту, а забезпечити рівновагу між ринковими очікуваннями та ціновою стабільністю в країні. 

“НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти. Завдяки цьому курс змінюватиметься в обидва боки (зростатиме та зменшуватиметься – ред.). Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення”, – зазначив Національний банк України.

Прогноз курсу гривні від Олени Сосєдки

Окрім внутрішніх факторів, курс гривні залежить й від глобальної динаміки валютних ринків. Зміни у співвідношенні пари “євро/долар”, рішення Федеральної резервної системи США чи Європейського центробанку – усе це має прямий вплив на український валютний ринок. 

На сьогодні долар залишається стабільним завдяки глобальній підтримці з боку США та МВФ, а також контрольованій валютній політиці НБУ всередині країни. Євро ж залишається більш непередбачуваним.

“До кінця 2025 року курс долара може коливатися в діапазоні від 42,5 до 45,7 гривні. Євро ж, імовірно, матиме ширший діапазон коливань – у межах 46,5 – 51,5 гривні, зважаючи на політичну невизначеність у ЄС та зміни на світових енергетичних ринках”, – прогнозує Олена Сосєдка.

Тож, орієнтири уряду і прогнози аналітиків сходяться в одному: на кінець 2025 року ключовою позначкою для української національної валюти стане рівень 45 гривень за долар. Важливо зазначити, що це не критична межа, а радше орієнтир, який дозволяє бізнесу та українцям розрахувати й спланувати свої фінансові рішення. 

“За стабільної зовнішньої підтримки і контрольованої інфляції, гривня має всі шанси втриматися в цьому коридорі. Якщо ж надходження міжнародної допомоги затримуватимуться або постануть нові енергетичні виклики, курс може тимчасово піднятися вище 46 гривень за долар. Водночас за сприятливого сценарію – відновлення експорту, збільшення валютних надходжень і зростання резервів, можливе навіть укріплення гривні на рівні  41-42 за долар”, – констатувала Олена Сосєдка.

Гривня не в кризі: девальвація як адаптація

Нинішнє ослаблення гривні не слід сприймати як ознаку кризи. Це радше свідомий процес адаптації до реалій воєнної економіки. А головне завдання НБУ у найближчі місяці – не лише утримати курс, а й зберегти довіру українців до національної валюти. І саме ця довіра, підкріплена стабільними резервами та підтримкою партнерів, залишатиметься головною гарантією того, що гривня витримає будь-які коливання на світових ринках та внутрішні виклики.